Основні функції і правове значення емоцій

 

Зміст

         Вступ

  1. Поняття та правове значення емоцій
  2. Функції емоцій

         Висновки

         Список використаної літератури

 

Вступ

         Людина не лише пізнає світ в процесах сприймання, уяви та мислення, але разом з тим і відноситься так чи інакше до певних фактів життя. Різноманітні реакції психіки на об’єкт або ситуацію пов’язуються з виникненням емоцій. Це означає, що вони (об’єкт, ситуація) сприймаються не лише такими, якими є насправді, а й у своєму емоційному значенні.

         Емоціями (афектами, щиросердечними хвилюваннями) називають такі стани, як страх, гнів, туга, радість, любов, надія, смуток, відраза, гордість і т. п. Психологія колишнього часу перелічувала безліч подібних переживань. Те загальне, що є між емоціями, почуттями і потягами, викликає потребу в загальній груповій назві. Блейлер   об’єднав почуття й емоції під загальною назвою «афективність».

         Часто слова «емоція» та «почуття» використовують як синоніми. Проте ці поняття необхідно відрізняти. Почуття — це внутрішнє відношення людини до того, що відбувається в її житті, що вона пізнає або робить, яке переживається в різноманітній формі. А емоція, в більш вузькому значенні, — це безпосереднє, тимчасове переживання якогось певного більш постійного почуття.

 

 

 

 

  1. Поняття та правове значення емоцій

         Емоційний процес включає в себе три основних компоненти.

         Перший компонент — це емоційне збудження, яке визначає мобілізаційні зрушення в організмі. В усіх випадках, коли відбувається подія, яка має значення для індивіда, і така подія констатується у формі емоційного процесу, відбувається зростання збудливості, швидкості та інтенсивності протікання психічних, моторних та вегетативних процесів. В окремих випадках під впливом таких подій збудливість може, навпаки, зменшуватись. Емоційне збудження може прийняти також форму емоційного напруження, яке виникає у всіх випадках, коли спостерігається сильна тенденція до певних дій, але ця тенденція блокується (наприклад, у ситуаціях, які викликають страх, але виключають втечу, викликають гнів, але роблять неможливим його вираження, викликають бажання, але перешкоджають їх здійсненню, викликають радість, але потребують зберігати серйозність).

         Другий компонент — знак емоції: позитивна емоція виникає тоді, коли подія оцінюється як позитивна, негативна — коли вона оцінюється як негативна. Позитивна емоція спонукає дії підтримки позитивної події, негативна — спонукає дії, спрямовані на усунення контакту з негативною подією. Негативна емоція дезорганізує ту діяльність, яка приводить до її виникнення, але організує дії, спрямовані на зменшення на усунення шкідливих впливів.

         Третій компонент — ступінь контролю емоції. Слід розрізняти два стани сильного емоційного збудження: афекти (страх, гнів, радість), при яких ще зберігається орієнтація та контроль, та крайнє збудження (паніка, жах, сказ, екстаз, повний відчай), коли орієнтація та контроль практично неможливі. [3; 126]

         Як зазначає К. Ізард, емоція — це складний процес, що має нейрофізіологічний, нервово-м’язовий і феноменологічний аспекти. Нейрофізіологічний аспект визначається електричною активністю нервової системи (кори, гіпоталамусу тощо). Нервово-м’язовий — це насамперед мімічна діяльність, а також пантомімічні, вісцерально-ендокринні й іноді голосові реакції. На феноменологічному рівні емоція виявляється як переживання, що має безпосередню значущість для суб’єкта.

         Чим більше значення мають для людини зміни, що відбуваються навколо нього, тим більш глибоким буде переживання почуттів. Внаслідок цього виникає процес збудження, який поширюється по корі великих півкуль та підкорковій частині. В тих же відділах головного мозку знаходяться різні центри фізіологічної діяльності організму. Саме з цим пов’язують супроводження переживання певного почуття змінами ритму дихання (людина задихається від хвилювання) та серцевої діяльності (серце завмирає та посилено б’ється), зміною кровопостачання різних частин організму (від сорому червоніють, від жаху стають блідими), порушенням функціонування секреторних залоз (сльози від горя, «холодний» піт від жаху) тощо.

         Суттєво важливі дані для розуміння природи емоцій були отримані при вивченні функціональної асиметрії мозку. З’ясувалося, що ліва півкуля в більшій мірі пов’язана з виникненням та підтримкою позитивних емоцій, а права — з негативними емоціями. Усі дослідження фізіологічних основ емоцій ясно вказують на їх полярний характер: задоволення — невдоволення, насолода — страждання, приємне — неприємне тощо.

         Емоцій перш за все мають правове значення у сфері кримінального права. Проблема здійснення особистісного підходу, врахування психологічних особливостей особи, яка вчинила злочин, завжди була і залишається досить актуальною. Дотримання принципу справедливості, закріпленого кримінальним законом, припускає адекватність покарання, покладеного на винного, тяжкості вчиненого ним діяння. Це обумовлює необхідність встановлення правоохоронними органами психічного стану особи в момент вчинення нею злочину, що, безумовно, потрібно для юридично грамотної оцінки поведінки особи та ситуації, що мають кримінально-правове значення.

          Емоції, незалежно від того, чи є вони обов’язковою ознакою конкретного складу злочину, в будь-якому випадку виступають однією з визначальних ознак при оцінці психічного стану особи під час підготовки і вчинення ним злочину.

         Емоційний стан  — це фізіологічні стани організму, мають яскраво виражене суб’єктивне забарвлення і охоплюють усі види почуттів і переживань людини.

         Проблема афекту в кримінальному праві привертала увагу багатьох вчених — криміналістів.

         Афект  — дуже сильне емоційне душевне хвилювання, що виражається в короткочасній, але бурхливій  психічній реакції. Під час афекту свідомість людини і її здатність раціонально мислити різко звужуються, а здатність контролювати свої дії послаблюються.

         Слід мати на увазі, що існує кілька видів афекту з позиції права:

         1)  Фізіологічний афект  (грец. Physic + logos — поняття, вчення) — сильне емоційне переживання, не супроводжується втратою самоконтролю. У випадку, якщо факт вчинення злочину в стані фізіологічного афекту доведений, кримінальна відповідальність настає, але такі злочини визнаються менш небезпечними. Фізіологічний афект   не виходить за межі норми емоційного стану, характеризується раптовістю виникнення, великою силою і короткочасністю, вивчається в рамках психології.

         Історично визначення фізіологічного афекту було введено, щоб підкреслити відмінність простого, нормального афекту від патологічного, показати, що його фізіологічну основу складають природні для здорової людини нейродинамічні процеси. Однак, причини виявлених при афекті фізіологічних явищ мають психологічну природу; тому  емоційний стан який розглядається правильніше було б назвати психологічним афектом. [1; 115]

          Діагностика та дослідження фізіологічного афекту відносяться до компетенції судово-психологічної експертизи. Отже, фізіологічний афект може виникнути тільки в ситуації, що має специфічні ознаки.

          У психології  міцно встановилася думка, що до виникнення афекту припускають гостроконфліктні ситуації. Аффектогенною може бути названа ситуація, яка характеризується тим, що людина, що знаходиться в ній, повинна обов’язково діяти і відчувати в цьому майже непереборну потребу, але підходящих способів дії не знаходить. Це протиріччя і викликає афект. Якщо людина ясно бачить можливість адекватної поведінки, афект не настає.

         2)  Патологічний афект.  У кримінальному праві при патологічному афекті особа, яка вчинила злочин, визнається неосудною. У цьому випадку до неї застосовуються примусові заходи медичного характеру.

         Афект набуває кримінально-правового значення в тому випадку, якщо стан раптово виниклого сильного душевного хвилювання викликається насильством, знущанням, тяжкою образою з боку потерпілого або іншими протиправними або аморальними діями (бездіяльністю) потерпілого, так само тривалою психотравмуючою ситуацією, що виникла у зв’язку з систематичним протиправним чи аморальним велінням потерпілого.

         Підставою пом’якшення відповідальності в таких випадках є насамперед віктимна (неправомірна або аморальна) поведінка потерпілого і викликаний нею стан сильного душевного хвилювання у винного.

         Вбивство в стані афекту визнається здійсненим при пом’якшувальних обставинах лише за наявності певних умов:

         1) сильне душевне хвилювання і намір на злочин повинні виникнути раптово;

         2) вони викликані протиправною або аморальною поведінкою потерпілого.

 

 

 

  1. Функції емоцій

         Емоції завжди суб’єктивні. Вони передусім виконують функцію відображення суб’єктивного відношення людини до оточуючого середовища та до себе самої.

          В еволюційному розвитку психіки емоції виконували найпростіші, хоча і життєво необхідні функції. Вони прогнозували зміни навколишнього середовища, причому робили це комплексно, цілісно, без детального аналізу. Емоційний відгук базується на відображенні найбільш загальних, стійких та частих ознак корисних та шкідливих факторів. На основі виникаючої емоції людина отримує змогу швидко прийняти орієнтоване рішення про значення нового сигналу та його можливих наслідках (корисно/шкідливо).

          На відміну від мислення емоції не тільки усвідомлюються та осмислюються, але й переживаються. Переживання -безпосереднє відображення людиною свого власного внутрішнього світу. Тому в емоції завжди переплетені два світи: об’єктивний (через властивості подразника, що викликає певну реакцію) та суб’єктивний (через відношення людини до цього об’єкту та в цілому до ситуації). Переживання, що виникають у людини, являються своєрідними сигналами, які інформують про те, що в даний момент найбільш актуально, наскільки ефективно йде процес задоволення потреб, наскільки великі перепони, що виникають перед ним, та що необхідно виділити як головний фактор даного моменту життєдіяльності.

         Відображуючи можливі події, емоція являється важливим компонентом будь-якого навчання. Вона підкріплює життєво важливі знання та «відсіває» ті, які не представляють для людини особливого значення. Емоції як особливі психічні процеси представляють собою діяльність оцінювання інформації, яку накопичують пізнавальні процеси. Головна функція емоцій — оцінка дійсності в особливих еталонах. В усіх випадках, коли відбувається якась подія. Яка має значення для людини, спостерігається додатковий емоційний фон: наростання збудження, швидкості та інтенсивності протікання психічних, моторних та вегетативних процесів, або навпаки, їх зменшення.

         Емоції виявляються в різноманітних периферичних змінах, що відображаються на всіх внутрішніх, вісцеральних процесах, від яких залежить життя організму. Спираючись на такі емоційні прояви, фізіологи підкреслювали позитивну пристосовну роль емоцій: вони приводять організм у стан готовності до термінового витрачання енергії, мобілізуючи усі його сили, які будуть потрібні, наприклад, у випадках страху, гніву чи болю.

         Крім того, емоції виконують функцію мотивації, коли виступають додатковим мотивуючим фактором: прагнення уникнути подій, що породжують негативні емоції, або включитися в події, що призводять до появи позитивних переживань.

         Емоції також відіграють діагностичну функцію. Багато зі спонукань людини не завжди усвідомлюються, або неадекватно усвідомлюються людиною. Наявність певних емоцій може бути важливим засобом ідентифікації спонукань, виявлення їх зв’язку із базовими життєвими потребами, цінностями.

         Внаслідок своєї предметної зумовленості емоції визначають спрямованість діяльності. Це специфічна форма контролю за діяльністю, за її напрямом у вигляді переживань. Отже, переживання виступають регулятором діяльності. Емоційні переживання як регулятор діяльності виконують оціночну та спонукальну функції. [4; 109]

         Особливу роль відіграють емоції у міжособистісній взаємодії. З одного боку, вони поширюють можливості спілкування, оскільки несуть додаткову інформацію. Крім того, емоції дають можливість «заглянути» у внутрішній світ іншої людини.

         Крім цих основних функцій емоції відіграють моральну функцію — сигналізують про розходження між буттям та свідомістю, між вчинком та його моральним значенням. Важлива моральна категорія — совість — формується саме на основі сигнальної функції про відхилення від нормальної поведінки.

         Сукупність перерахованих функцій зумовлюють загальну — регулятивну — роль емоцій в психічному житті людини.

 

 

Висновки

         Загальновизнаними в науці є положення, що при юридичній оцінці суспільно небезпечного діяння, крім вини, необхідно встановлювати також мотив, мету та емоційний стан особи на момент його вчинення. Ці ознаки мають важливе значення при призначенні покарання, а коли вони передбачені в диспозиції статті, то і для кваліфікації діяння. У теорії кримінального права ці ознаки отримали назву факультативних ознак суб’єктивної сторони складу злочину. Оскільки злочин – це свідомий, вольовий акт людської поведінки, то в ньому мають бути наявні всі компоненти – інтелектуальні, вольові й емоційні. Суб’єктивна сторона є системою вказаних компонентів, взаємопов’язаних між собою і визначаючих один одного.

         У науці кримінального права досі не вироблено спільної позиції щодо кримінально-правового значення емоційних станів людини та їх місця у конструкції складу злочину. Одним зі способів вирішення наявних у теорії протиріч, на нашу думку, може стати звернення до наукових надбань психології, у сферу дослідження якої і входять емоційні стани особи.

 

 

 

 

Список використаної літератури

  1. Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Підручник. — К.: Атіка, 2004. — 368 с.
  2. Коновалова В. О. Юридична психологія. Академ. курс. Підр. для студ. вузів. К.: Концерн «Вид. дім Ін Юре», 2004. — 424 с.
  3. Копець Л. В. Психологія особистості: Навч. посіб. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія» 2008. — 428 с.
  4. Ліфарєва Н. В. Психологія особистості: Навч. посіб. К.: ЦНЛ, 2003. — 240 с.

 

 

Право притулку в Україні та світі
К вопросу об определении понятия политической культуры

Добавить комментарий

Your email address will not be published / Required fields are marked *